
Є одна річ, яку підприємцю іноді дуже складно прийняти. Можливо, проблема у вашому бізнесі не в працівниках, не в клієнтах і навіть не в ринку, а в тому, як саме ви керуєте своєю компанією.
Я не кажу, що завжди винен власник. Бізнес справді залежить від багатьох речей, на які ми не можемо вплинути. Але є різниця між тим, що відбувається навколо нас, і тим, як ми на це реагуємо.
Поступово зменшується, постійно має проблеми, втрачає клієнтів і ледве закриває витрати.
Постійно стає сильнішою.
Обидві працюють в одній сфері, продають приблизно однаковий продукт, мають схожу кількість працівників і працюють в однакових умовах. Чому так відбувається?
Тут я хочу поговорити про те, як мислить власник, чому ми іноді самі створюємо проблеми у своєму бізнесі та як зрозуміти, що настав час змінювати не людей навколо себе, а власний підхід.
Почнемо з простого. Я вважаю, що будь-який бізнес можна розглядати через чотири базові елементи.
Створив початкову модель бізнесу, який існує сьогодні
Те, що компанія створює або продає
Допомагають створювати, продавати й доставляти продукт клієнту
Процеси, відповідальність, рішення і як ми розуміємо, чи добре працює компанія
Зверніть увагу: власник не просто має бізнес. Він обрав, що продавати, кого наймати, як організувати роботу, на що витрачати гроші та які правила встановлювати.
З часом бізнес може змінюватися. Власник може наймати керівників, передавати їм повноваження і поступово відходити від щоденних операцій. Але початкові рішення власника все одно дуже сильно впливають на те, як працює компанія.
Якщо ви самі обирали людей, встановлювали правила, розподіляли гроші та визначали пріоритети, то чи справедливо кожну проблему пояснювати лише тим, що люди погано працюють?
Іноді проблема не в тому, що ви створили бізнес, а в тому, як саме ви його створили й організували

Звичайна ситуація. Власник скаржиться, що працівники нічого не роблять без його дозволу. Кожне питання несуть до нього, кожне рішення треба погоджувати. Навіть якщо він відійшов на кілька днів, робота починає зупинятися.
Що він зазвичай каже? «У мене немає нормальних людей. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність».
А тепер подивімося з іншого боку. Що відбувається, коли:
Дуже часто люди поступово перестають думати самостійно. Вони звикають чекати вказівок, тому що так безпечніше й зрозуміліше. А потім власник дивується, чому ніхто нічого не хоче робити і ніхто без нього не може працювати.
Інший приклад: власник хоче, щоб працівники дотримувалися правил, але сам постійно їх порушує.
вчасно приходити на роботу
Але самзапізнюється на зустрічі
планування
Але самщодня змінює завдання
відповідальності
Але самне визнає власних помилок
Яку поведінку насправді демонструє така людина своїй команді?
Компанія багато в чому відображає звички, принципи та стиль управління її власника
Не в усьому. Але достатньо часто, щоб почати аналіз саме із себе.
На мою думку, власнику бізнесу критично важливо розвивати чотири навички.
Без цього можна мати багато замовлень, велику команду й постійні продажі, але майже не заробляти. Або дивитися на суму грошей на рахунку й думати, що все добре, хоча частину цих грошей уже потрібно віддати постачальникам.
Розуміти, яким шляхом ви збираєтеся досягти цілей. Можна хотіти збільшити продажі вдвічі, але не знати, скільки для цього потрібно клієнтів, працівників, рекламного бюджету та виробничих потужностей.
Не стояти над людиною й перевіряти кожен її крок, а розуміти, чи отримуємо ми той результат, на який розраховували, і що змінити, якщо результат не відповідає плану.
Підбирати людей, розуміти їхні сильні сторони й давати їм відповідні завдання. Інакше навіть хороша стратегія може не спрацювати. Людина не на своєму місці може коштувати компанії дуже дорого.
Важлива навичка підприємця: у потрібний момент поставити на потрібне місце потрібну людину. Або в потрібний момент прибрати з місця людину, яка там не потрібна.
Навіть найкращий працівник не врятує компанію, у якій немає зрозумілих цілей, правил і нормальної організації роботи
Чотири навички це моя модель, а не загальноприйнята класифікація.

Чому власнику буває так складно побачити власні помилки? Уявіть, що ви переконані: у вашому бізнесі погано працює відділ продажів.
Ви починаєте звертати увагу на всі ситуації, які це підтверджують. Один клієнт відмовився від замовлення. Інший менеджер не виконав план. І кожного разу думаєте: «Я ж казав, що вони погано працюють».
Можливо, проблема справді у відділі продажів. А можливо, причина зовсім в іншому. Просто ви вже маєте готове пояснення й помічаєте переважно те, що його підтверджує.
У психології це називають упередженням підтвердження. Простими словами, ми схильні помічати інформацію, яка підтверджує нашу думку, і менше звертати увагу на те, що їй суперечить. Таке трапляється з усіма, і власники бізнесу тут не виняток.
Ми можемо роками вважати, що клієнти не купують через високу ціну. Що хороших працівників неможливо знайти. Що реклама більше не працює. Що в нашій сфері всі заробляють мало.
Якщо ми не перевіряємо ці переконання, вони поступово перетворюються на правила, за якими ми керуємо бізнесом
І найнебезпечніше те, що ми можемо навіть не помічати, як самі обмежуємо свої рішення. Про це окремо є стаття «Неперевірені переконання стають правилами вашого бізнесу».
Проста вправа. Наступного разу, коли вам здасться, що ви точно знаєте причину проблеми, поставте собі запитання: «А що, якщо я помиляюся?» Не для того, щоб почати сумніватися в усьому, а щоб перевірити, чи справді ваше пояснення відповідає реальності.
Наприклад, ви впевнені, що ваш продукт занадто дорогий.
Знизити ціну
Поговорити з клієнтами, які не купили, подивитися на пропозиції конкурентів і перевірити, на якому етапі люди відмовляються від покупки
І раптом виявиться, що справа не в ціні. Люди не розуміють переваг продукту, не довіряють компанії або надто довго чекають на замовлення. Якщо ви одразу знижуєте ціну, ви можете зменшити власний прибуток, але так і не вирішити справжню проблему.
Інший приклад. Ви думаєте, що вам потрібно більше клієнтів. Але якщо компанія вже не встигає виконувати поточні замовлення, нові клієнти можуть лише збільшити кількість проблем. Можливо, зараз потрібно не більше продажів, а краща організація роботи.
У кожному з цих прикладів ми не просто працюємо більше. Ми спочатку намагаємося краще зрозуміти ситуацію.
Іноді найбільший прогрес починається не з нової дії, а з відмови від старого пояснення
Наша увага обмежена. Ми фізично не можемо одночасно помічати все, що відбувається навколо.
Це не означає, що треба постійно перемикатися між десятками завдань. Навпаки, фокус дуже важливий. Але є різниця між тим, щоб свідомо обрати пріоритет, і тим, щоб настільки зациклитися на ньому, що ви перестаєте бачити решту картини.
Власник може весь день відповідати на повідомлення, вирішувати дрібні питання, погоджувати замовлення й допомагати працівникам. Увечері він виснажений, і здається, що зроблено величезну кількість роботи. А тепер запитайте: що конкретно змінилося в бізнесі за цей день?
Ми часто плутаємо кількість виконаної роботи з результатом, який ця робота принесла.

Підприємці часто дуже багато працюють. Постійно щось вирішують, комусь телефонують, проводять зустрічі, перевіряють завдання, шукають нові можливості. Іноді здається, що якщо зупинитися хоча б на один день, усе одразу розвалиться. Думаю, у багатьох підприємців є така думка.
Але чи завжди велика кількість роботи означає, що бізнес рухається вперед?
Уявіть власника, який щодня по дві години вирішує питання через помилки в замовленнях. Телефонує клієнтам, домовляється про перенесення термінів, пояснює ситуацію працівникам. Він справді багато працює. Але якщо помилки повторюються щодня, можливо, треба не швидше їх виправляти, а зрозуміти, чому вони взагалі виникають.
Щодня дві години виправляти наслідки
Один раз знайти причину й змінити процес
На початку шляху ми багато чого вчимося методом спроб і помилок. Це нормально. Але з часом важливо навчитися не тільки швидко вирішувати проблеми, а й помічати, які з них постійно повторюються.
Якщо ви п'ятий рік поспіль вирішуєте одну й ту саму проблему, можливо, ви вже не вирішуєте її. Можливо, ви просто навчилися з нею жити
Є фраза, яку я вважаю небезпечною для підприємця: «Я ще шукаю». Шукаю правильну нішу. Шукаю хороших працівників. Шукаю новий канал продажів. Шукаю ідеальну бізнес-модель. Шукаю спосіб масштабуватися.
Сам по собі пошук це нормально, бізнес справді потребує експериментів. Але є різниця між пошуком, який допомагає рухатися вперед, і пошуком, який дозволяє відкладати складні рішення.
Що ви вже дізналися завдяки цьому пошуку? Які гіпотези перевірили? Які результати отримали? Які рішення прийняли на основі цих результатів?
Якщо відповіді немає, можливо, ви не шукаєте рішення, а відкладаєте момент, коли доведеться визнати, що старий підхід не працює.
Іноді проблема не в нестачі можливостей, а в тому, що ми не хочемо відмовлятися від звичного способу дій

Я вважаю, що підприємцю важливо розуміти, куди він хоче прийти. Без цього складно обирати напрямок і приймати довгострокові рішення.
Але є пастка. Іноді людина настільки захоплюється майбутнім, що перестає працювати з реальністю сьогоднішнього дня. «Я хочу побудувати компанію на мільйон доларів. Вийти на міжнародний ринок. Створити велику мережу. Масштабуватися». Усе це звучить чудово. А що відбувається зараз?
Якщо ні, розмови про мільйони можуть бути просто способом не дивитися на поточні проблеми. Мріяти про велику компанію набагато простіше, ніж розбиратися, чому сьогодні ми втратили клієнта або чому витрати виявилися більшими, ніж планували.
Бізнес росте не від того, що ми красиво уявляємо його майбутнє, а завдяки рішенням, які ми приймаємо сьогодні
Іноді це дуже прості рішення: порахувати економіку, поговорити з клієнтами, змінити процес, знайти потрібного працівника або припинити витрачати гроші на те, що не дає результату. Велика ціль потрібна, щоб розуміти напрямок. Але рухатися до неї потрібно конкретними кроками.
Коли в бізнесі щось не працює, дуже легко знайти пояснення зовні. Поганий ринок. Високі податки. Ненадійні постачальники. Слабкі працівники. Клієнти, які не хочуть платити.
Іноді все це справді впливає на результат. Проблема починається тоді, коли зовнішні обставини стають універсальною відповіддю на будь-яке запитання. Тоді ви ніби кажете собі: «Від мене нічого не залежить». А якщо від вас нічого не залежить, то що ви можете змінити?
«Хто винен у цій ситуації?»
Краще запитайте«Що я можу зробити, щоб ця ситуація не повторювалася або щоб її наслідки були меншими?»
Постачальник затримав матеріали
Не можетезмусити його працювати краще одним бажанням
Можетеперевірити, чи є альтернативні постачальники, чи потрібен резерв, чи варто інакше планувати строки й обіцянки клієнтам
Працівник звільнився в найгірший момент
Не можетезаборонити людині звільнитися
Можетезрозуміти, чому всі знання про процес зосереджені в одній людині, чи є заміна і чи правильно організована передача роботи
Не думати, що ви контролюєте весь світ. А розуміти, на що саме ви можете вплинути, і використовувати цей вплив.
Є простий спосіб перевірити, чи варто дивитися глибше, ніж на окрему помилку: подивіться, чи повторюється одна й та сама ситуація.
Один працівник припустився помилки. Таке буває.
ЗакономірністьПомилки повторюються в різних працівників.
Що це може означатиМожливо, справа не лише в людях: правила незрозумілі або процес побудований неправильно.
Один клієнт відмовився від покупки. Це нормально.
ЗакономірністьБільшість клієнтів відмовляється з однакової причини.
Що робитиДослідити цю причину.
Один місяць виявився збитковим. Таке теж може статися.
ЗакономірністьКомпанія постійно має проблеми з грошима.
Що робитиПеревірити ціни, витрати, маржу, строки оплати та інші складові фінансової моделі.
Ми не намагаємося знайти винного. Ми намагаємося знайти закономірність: ситуацію, яка повторюється за схожих умов.
Коли закономірність знайдена, наступне запитання: що в нашій системі спричиняє цей результат? Можливо, це рішення власника. Можливо, правила роботи. Можливо, неправильний розподіл відповідальності. А можливо, зовнішні умови, до яких компанія ще не адаптувалася.
Головне не вигадувати відповідь наперед, а перевіряти її. Саме так власник переходить від емоційної реакції до управління.

Ми часто продовжуємо робити те, що колись принесло нам успіх. І це зрозуміло: якщо підхід спрацював раніше, хочеться повторювати його знову.
На початку бізнесу власник сам продавав, спілкувався з клієнтами, контролював кожне замовлення й вирішував усі проблеми. Завдяки цьому компанія виросла. Але з часом замовлень стало більше, команда збільшилася, процеси ускладнилися.
А власник продовжує працювати так само. Він усе погоджує, усе перевіряє, усім відповідає і намагається особисто контролювати кожну деталь.
Те, що раніше допомагало рухатися швидше, тепер може сповільнювати всю компанію
Кількість завдань зросла, а спосіб управління залишився тим самим. І це стосується не лише власника: компанія може продовжувати жити за старими правилами, процесами й підходами, навіть якщо умови вже змінилися.
«Чи справді те, що я роблю сьогодні, досі допомагає мені досягати результату?» Не тому, що все старе треба негайно змінювати. А тому, що кожен підхід має сенс лише тоді, коли відповідає поточній ситуації.

Вправа, яку я вважаю корисною для будь-якого підприємця. Уявіть, що ви не власник свого бізнесу, а людина, яка вперше бачить цю компанію. Ви не знаєте її історії, не знаєте, скільки років і сил власник вклав у розвиток і які рішення приймав раніше.
Ви бачите лише те, що є зараз: продукт, працівників, витрати, клієнтів і фінансові результати. І маєте відповісти на прості запитання.
Ця вправа корисна, бо власник часто емоційно прив'язаний до своїх рішень. Він може продовжувати вкладати гроші в напрямок лише тому, що вже витратив на нього багато часу й ресурсів. Може триматися за старий продукт, бо сам колись його придумав. Може роками зберігати процес, який давно не працює, бо так компанія працювала від самого початку.
Минулі витрати не гарантують майбутнього результату
Те, що ви багато вклали в певне рішення, саме по собі не означає, що його треба й далі підтримувати. Іноді найкраще рішення розвивати напрямок далі. Іноді змінити підхід. А іноді визнати, що напрямок більше не має сенсу.
Не завжди доводити власну правоту, а приймати рішення, які допомагають бізнесу рухатися вперед.
Усе це може залишитися просто цікавими думками: можна погодитися з кожним пунктом, закрити сторінку й завтра повернутися до звичайного робочого дня. Тому пропоную просту практику. Виділіть приблизно тридцять хвилин і дайте собі відповіді на п'ять запитань.
Останнє запитання найважливіше: без конкретної дії навіть хороше усвідомлення нічого не змінює
Не потрібно перебудовувати всю компанію за один день. Достатньо знайти одну проблему, краще зрозуміти її причину й перевірити, чи можна отримати інший результат.
Підприємництво вимагає величезної кількості сил. Ми постійно вчимося, приймаємо рішення, стикаємося з невизначеністю й відповідаємо за результат. І коли щось не виходить, природно хочеться працювати ще більше: більше дзвінків, більше зустрічей, ще одна реклама, ще одна людина, ще один напрямок.
Але іноді наступний крок не в тому, щоб додати роботи, а в тому, щоб зупинитися й подивитися на ситуацію інакше. Можливо, ви робите не те. Можливо, вирішуєте не ту проблему. Можливо, роками виправляєте наслідки, але не шукаєте причину. А можливо, настільки звикли до певного способу мислення, що навіть не розглядаєте інші варіанти.
Сильний власник не той, хто ніколи не помиляється, а той, хто здатен подивитися на власні рішення критично, визнати помилку й змінити підхід
Бізнес не стає кращим лише від того, що ми більше стараємося. Він стає кращим, коли ми краще розуміємо, що саме робимо, навіщо і який результат отримуємо.
Можливо, наступне важливе рішення у вашому бізнесі буде не про новий продукт, не про найм і не про рекламний бюджет, а про те, щоб змінити власний спосіб мислення
Це друга лекція з моєї серії про побудову бізнесу. Решта лекцій є у списку лекцій.
Перевірте свій бізнес по 8 напрямках за 10 хвилин: побачите, де він втрачає гроші, і отримаєте план на 4 тижні.
Якщо хочете разом подивитися, які ваші звички зараз найбільше впливають на бізнес, є розбір на 90 хвилин.